Амоксицилін (Amoxicillin)

Україна — Амоксицилін
Німеччина — Amoxicillin
Італія — Amoxicillina
Міжнародна назва: Amoxicillin

Амоксицилін — це напівсинтетичний антибіотик із групи пеніцилінів, що має широкий спектр дії проти грампозитивних і деяких грамнегативних бактерій. Він інгібує синтез клітинної стінки мікроорганізмів, що призводить до їх загибелі. Препарат має бактерицидну дію та високу біодоступність при пероральному застосуванні.

Застосовується для лікування інфекцій дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, шкіри та м’яких тканин, отиту, синуситу, а також для профілактики ендокардиту у пацієнтів із ризиком. Часто використовується в комбінації з клавулановою кислотою для розширення спектра дії.

Належить до фармакологічної групи β-лактамних антибіотиків, підклас амінопеніцилінів.

Що це за діюча речовина

Amoxicillin

Хімічна назва: (2S,5R,6R)-6-[(R)-(-)-2-Аміно-2-(п-гідроксифеніл)ацетамідо]-3,3-диметил-7-оксобіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонова кислота

Хімічна група: Напівсинтетичні амінопеніциліни, β-лактамні антибіотики

Амоксицилін був уперше синтезований у 1972 році і швидко став широко застосовуватися завдяки високій ефективності та можливості перорального застосування, що значно розширило його клінічне використання порівняно з іншими пеніцилінами.

Фармакодинаміка

Амоксицилін інгібує синтез пептидоглікану клітинної стінки бактерій, зв’язуючись із пеніцилінзв’язувальними білками, що призводить до порушення структури стінки та загибелі мікроорганізму. Ефективний проти Streptococcus spp., Staphylococcus spp. (які не продукують β-лактамазу), Haemophilus influenzae, Escherichia coli та деяких інших збудників.

Фармакокінетика

Після перорального прийому амоксицилін швидко всмоктується (біодоступність близько 90%). Максимальна концентрація досягається через 1–2 години. Розподіляється в різних тканинах і рідинах організму, включаючи бронхи, легені, вуха та сечовий міхур. Метаболізується частково в печінці, виводиться переважно нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення становить 1–1,5 години у пацієнтів із нормальною функцією нирок.

Показання до застосування

Інфекції дихальних шляхів (пневмонія, бронхіт, синусит)
Інфекції сечовивідних шляхів
Інфекції шкіри та м’яких тканин
Отит, тонзиліт, фарингіт
Профілактика ендокардиту у пацієнтів із ризиком

Форми випуску та дозування

Капсули 250 мг, 500 мг
Таблетки 500 мг, 875 мг
Порошок для приготування суспензії 125 мг/5 мл, 250 мг/5 мл
Розчин для ін’єкцій 500 мг/1 мл, 1 г/2 мл

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: діарея, нудота, блювання, висип, алергічні реакції, кандидоз
Протипоказання: гіперчутливість до β-лактамних антибіотиків, тяжкі алергічні реакції, мононуклеоз (ризик висипу при прийомі)

Подібні діючі речовини

Ампіцилін
Пеніцилін V
Амоксицилін/клавуланат
Оксацилін
Клоксацилін

Фармакологічна група

Амоксицилін належить до групи β-лактамних антибіотиків, підклас амінопеніцилінів. Препарат чинить бактерицидну дію на широкий спектр грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, інгібуючи синтез клітинної стінки. Відрізняється високою біодоступністю при пероральному прийомі та можливістю застосування у дорослих і дітей.