Амісульприд (Amisulpride)

Україна — Амісульприд
Німеччина — Amisulprid
Італія — Amisulpride
Міжнародна назва: Amisulpride

Амісульприд — це антипсихотичний засіб, що застосовується для лікування психічних розладів, насамперед шизофренії та інших психозів. У терапевтичних дозах він має виражену антипсихотичну активність, знижуючи симптоми психотичних епізодів, такі як галюцинації та маревні ідеї.

Застосовується при гострому та хронічному перебігу шизофренії, а також для лікування депресивних і тривожних розладів при шизофренії. У низьких дозах може використовуватися для покращення емоційного стану та мотивації у пацієнтів із депресивними симптомами.

Належить до фармакологічної групи атипових антипсихотиків (нейролептиків), що діють переважно на дофамінові D2/D3 рецептори.

Що це за діюча речовина

Amisulpride

Хімічна назва: 4-Аміно-N-[(1-етиламіно)пропіл]сульфанілбензамід

Хімічна група: Похідні сульфанілбензаміду, антипсихотики

Amisulpride був синтезований у 1960-х роках і з 1990-х років активно використовується в клінічній практиці для терапії шизофренії та пов’язаних психозів. Відзначається високою селективністю до дофамінових рецепторів і мінімальним впливом на серотонінову систему.

Фармакодинаміка

Амісульприд блокує постсинаптичні дофамінові D2 і D3 рецептори в лімбічній системі мозку, знижуючи психотичні симптоми. У низьких дозах переважно стимулює пресинаптичні D2/D3 рецептори, покращуючи мотивацію та настрій. Має помірний анксіолітичний ефект і мінімальну седативну активність.

Фармакокінетика

Після перорального прийому швидко всмоктується з ШКТ. Біодоступність становить близько 50%, максимальна концентрація в плазмі досягається через 1–2 години. Метаболізується в печінці частково за участю CYP2D6 і CYP3A4. Виводиться переважно нирками, період напіввиведення — 12–20 годин. Для ін’єкційних форм (рідко застосовуваних) характерна швидша системна циркуляція та ефект.

Показання до застосування

Гостра та хронічна шизофренія
Психози різного генезу
Депресивні та тривожні розлади при шизофренії
Симптоматична терапія негативних симптомів шизофренії (апатія, зниження мотивації)

Форми випуску та дозування

Таблетки 50 мг, 100 мг, 200 мг
Розчин для ін’єкцій 5 мг/мл, 20 мг/мл

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: екстрапірамідні реакції, гіперпролактинемія, сонливість, запаморочення, тахікардія, зниження артеріального тиску
Протипоказання: гіперчутливість до амісульприду, тяжка печінкова або ниркова недостатність, гострий напад феохромоцитоми, вагітність і лактація (за показаннями)

Подібні діючі речовини

Сульпірид
Рисперидон
Оланзапін
Кветіапін

Фармакологічна група

Амісульприд належить до групи атипових антипсихотиків (нейролептиків). Основний механізм дії — селективна блокада дофамінових D2 і D3 рецепторів, що дозволяє контролювати психотичні та негативні симптоми шизофренії. Відрізняється мінімальним впливом на серотонінові рецептори, знижуючи ризик метаболічних і седативних побічних ефектів, характерних для інших антипсихотиків.