Алопуринол (Allopurinol)

Україна — Алопуринол
Німеччина — Allopurinol
Італія — Allopurinolo
Міжнародна назва: Allopurinol

Алопуринол — це синтетичний лікарський засіб, що інгібує фермент ксантиноксидазу, який бере участь у синтезі сечової кислоти. У результаті його дії знижується концентрація сечової кислоти в крові та запобігається утворення кристалів уратів.

Застосовується для профілактики та лікування гіперурикемії та подагри, а також при станах, що супроводжуються підвищеним утворенням сечової кислоти, наприклад при деяких формах пухлинного лізису. Крім того, алопуринол використовують для профілактики каменеутворення в сечовивідних шляхах у пацієнтів із високим ризиком.

Належить до фармакологічної групи гіпоурикемічних засобів, підгрупа — інгібітори ксантиноксидази.

Що це за діюча речовина

Allopurinol

Хімічна назва: 1,5-дигідрокси-4-хіміоазолпіримідин

Хімічна група: піразолопіримідини

Алопуринол був уперше синтезований у 1956 році і з кінця 1960-х років активно застосовується в терапії подагри та гіперурикемії, що дозволило суттєво знизити частоту гострих нападів і ускладнень, пов’язаних із кристалами уратів.

Фармакодинаміка

Allopurinol інгібує ксантиноксидазу — фермент, що каталізує перетворення гіпоксантину та ксантину в сечову кислоту. Зниження продукції сечової кислоти зменшує ризик кристалізації уратів і розвитку подагричних нападів. Препарат не впливає безпосередньо на виведення сечової кислоти, але запобігає її накопиченню.

Фармакокінетика

Після прийому всередину алопуринол добре всмоктується з ШКТ. Метаболізується в печінці до активного метаболіту оксипуринолу, який забезпечує тривале зниження концентрації сечової кислоти. Виводиться нирками переважно у вигляді метаболітів. Для пацієнтів із порушенням функції нирок потрібна корекція дози.

Показання до застосування

• Подагра та гострі напади подагри
• Гіперурикемія різного походження
• Профілактика каменеутворення в сечовивідних шляхах
• Профілактика гіперурикемії при терапії злоякісних пухлин

Форми випуску та дозування

• Таблетки по 100 мг, 300 мг
• Розчини для ін’єкцій (рідше, для парентерального застосування)

Побічні ефекти та протипоказання

• Алергічні реакції: висип, свербіж, лихоманка
• Порушення функції печінки та нирок при тривалому застосуванні
• Рідко: токсичний синдром із ураженням шкіри та органів
• Протипоказання: підвищена чутливість до алопуринолу, тяжка ниркова або печінкова недостатність

Подібні діючі речовини

• Фебуксостат
• Пеприксостат
• Тіопуринол

Фармакологічна група

Allopurinol належить до групи гіпоурикемічних засобів. Підгрупа — інгібітори ксантиноксидази. Ці препарати використовуються для зниження синтезу сечової кислоти, запобігання подагричним нападам і профілактики ускладнень, пов’язаних із гіперурикемією. Алопуринол є базовим засобом при тривалій терапії подагри та інших станів із підвищеним рівнем сечової кислоти.

Нижче представлені препарати, що містять діючу речовину Алопуринол