Альбумін (Albumin)

Україна — Альбумін
Німеччина — Albumin
Італія — Albumina
Міжнародна назва: Albumin

Альбумін — це головний плазмовий білок крові людини, який виконує функції підтримання онкотичного тиску та транспорту різних речовин, включаючи гормони, лікарські засоби та жирні кислоти. Він синтезується в печінці та є важливим компонентом циркулюючої крові.

Застосовується в медицині для корекції гіпоальбумінемії, відновлення об’єму циркулюючої крові, при опіках, шоку, значній втраті плазми та деяких захворюваннях печінки або нирок. Альбумін також використовується як переносник лікарських засобів у складі лікарських форм.

Належить до фармакологічної групи білкових плазмових препаратів.

Що це за діюча речовина

Albumin

Хімічна назва: сироватковий альбумін людини

Хімічна група: білкові плазмові препарати

Albumin застосовується в медицині з середини XX століття для відновлення об’єму плазми та лікування станів дефіциту білка в організмі.

Фармакодинаміка

Альбумін підвищує онкотичний тиск плазми, що сприяє утриманню рідини в судинному руслі та запобігає розвитку набряків. Також він зв’язує та транспортує лікарські речовини, гормони та іони, регулюючи їх розподіл в організмі.

Фармакокінетика

При внутрішньовенному введенні альбумін швидко розподіляється в плазмі та інтерстиціальній рідині. Метаболізується в печінці, виводиться у вигляді амінокислот після розпаду білка. Застосовується виключно парентерально.

Показання до застосування

Гіпоальбумінемія
Опіки
Шокові стани
Гостра втрата плазми
Цироз печінки з асцитом
Нефротичний синдром

Форми випуску та дозування

Розчин для інфузій 5%, 20% і 25%
Об’єм флаконів 50 мл, 100 мл, 250 мл, 500 мл

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: алергічні реакції, гіперволемія, підвищення тиску, гарячка
Протипоказання: підвищена чутливість до альбуміну, тяжка серцева недостатність, набряк легень

Подібні діючі речовини

Гемодез
Декстрани
Гідроксиетилкрохмаль

Фармакологічна група

Albumin належить до групи білкових плазмових препаратів, що використовуються для відновлення об’єму циркулюючої крові та корекції дефіциту білка. Підгрупа — плазмові білки. Ці препарати підтримують онкотичний тиск плазми та виконують транспортну функцію для ендогенних і екзогенних сполук, забезпечуючи стабілізацію фізіологічних процесів.